|
Description
|
Цей набір даних містить детальну судову статистику щодо кримінальних справ, порушених за статтею 368 Кримінального кодексу України із розподілом за частинами цієї статті. Період охоплення становить 2014–2024 роки. Загалом проаналізовано 230 судових вироків, що відображають динаміку та особливості притягнення до відповідальності за корупційні злочини. Дані структуровано у чотири окремі аркуші, кожен з яких відповідає певній частині статті 368 КК України. Кожен аркуш містить два блоки: детальну таблицю вироків та агреговану регіональну статистику. У першому блоці наведено інформацію щодо кожного окремого вироку, включаючи регіон, суд, рік ухвалення рішення, вид і розмір основного та додаткового покарання, застосування спеціальної конфіскації, факти звільнення від покарання, перелік пом’якшуючих і обтяжуючих обставин, а також гіперпосилання на текст вироку в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Другий блок представляє узагальнену статистику по регіонах України, що відображає кількість вироків, розподіл видів покарань (арешт, позбавлення волі, штраф), середні строки додаткових покарань і середні розміри штрафів у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Така структура забезпечує як можливість глибинного аналізу окремих судових рішень, так і виявлення регіональних закономірностей та загальних тенденцій у правозастосуванні за різними частинами статті 368 КК України. (2025-10-07)
|
|
Notes
| Джерелом даних є Єдиний державний реєстр судових рішень України (reyestr.court.gov.ua). Формування набору відбувалося шляхом ручного аналізу та вибірки конкретних судових рішень, що стосуються корупційних злочинів. Це не повна вибірка всіх справ за відповідною статтею Кримінального кодексу, а цілеспрямований збір рішень, відібраних для конкретного дослідницького завдання. Основними змінними набору є вид основного покарання, розмір покарання, наявність пом’якшуючих обставин і застосування спеціальної конфіскації. Вид основного покарання представлений як категоріальна змінна та охоплює такі типи: штраф, позбавлення волі й арешт. Відсутність інших видів покарань (зокрема виправних чи громадських робіт) також має аналітичне значення. Розмір покарання подано у кількісному вимірі: для штрафів — у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян із урахуванням їх зміни в часі, для позбавлення волі чи арешту — у місяцях або роках. Пом’якшуючі обставини представлені як текстова змінна, що була категоризована для можливості кількісного аналізу. У перспективі їх можна деталізувати у вигляді бінарних змінних (наприклад, наявність неповнолітніх дітей або укладення угоди про визнання винуватості). Показник спеціальної конфіскації є бінарним, однак доцільно враховувати й часткові випадки застосування. Набір даних має низку обмежень. Зокрема, відсутня інформація про посаду обвинуваченого, розмір неправомірної вигоди та стадію судового процесу (чи було рішення оскаржено). Це створює «сліпі плями» в інтерпретації, адже без зазначених характеристик неможливо повною мірою оцінити ступінь тяжкості злочину чи пропорційність покарання. Крім того, вибірка охоплює лише справи, які завершилися обвинувальними вироками, і не відображає латентний рівень корупції. Період охоплення 2014–2024 років включає різні соціально-політичні контексти, такі як Революція Гідності, початок війни та етапи антикорупційної реформи, що могло вплинути на судову практику, проте без додаткового контексту ці зміни важко простежити. |